З глибоким сумом повідомляємо, що на 91-му році життя перестало битися серце багаторічного ректора нашого університету (1986–2005), почесного ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, завідувача кафедри загального та германського мовознавства факультету філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віталія Івановича Кононенка.
Віталій Іванович Кононенко – відомий український мовознавець, доктор філологічних наук (з 1977 р.), професор (з 1979 р.), дійсний член – академік Національної академії педагогічних наук України (з 1994 р.), заслужений діяч науки і техніки України, кавалер Ордену «За заслуги» ІІІ, ІІ та І ступеня.
Віталій Іванович Кононенко був невтомним дослідником, талановитим педагогом і мудрим керівником. Його внесок у розвиток української філології та науки загалом неоціненний. За роки своєї діяльності він виховав численні покоління науковців і студентів, залишивши глибокий слід у їхніх серцях та професійному житті.
Ми завжди пам’ятатимемо його як людину з великим серцем, глибокими знаннями та незламною волею до науки. Його спадщина продовжуватиме жити в його працях, учнях та колегах, які будуть берегти його пам’ять і продовжувати його наукові ідеї.
Віталій Іванович народився 9 вересня 1933 р. у м. Києві.
У 1956 р. закінчив Київський університет. Учителював. З 1962 р. викладав у Київському педагогічному інституті. Працював доцентом, професором Київського педагогічного інституту.
З 1986 р. – ректор Івано-Франківського педагогічного інституту, з 1992 р. – ректор Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, з 2005 р. – почесний ректор університету.
Видатний науковець досліджував широке коло проблем загального, українського, слов’янського та порівняльного мовознавства.
Він видав понад 600 наукових праць із питань синтаксису, порівняльної граматики, фразеології, стилістики, культури мови, етнолінгвістики, лінгводидактики.
Дослідження В. І. Кононенка започаткували наукову школу семантичного синтаксису.
Під його керівництвом захищено близько десятка докторських та сотні кандидатських дисертацій.
В.І. Кононенко був головою Спеціалізованої ради для захисту кандидатських дисертацій у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Був головним редактором журналу «Етнос і культура». Опрацював широке коло проблем семантичного синтаксису, зіставної і контрастивної граматики, фразеології. Вивчав мову українських письменників, відомі праці зі стилістичного синтаксису, перекладознавства.
З часу заснування Національної академії педагогічних наук України – член Президії Академії, учасник багатьох міжнародних і всеукраїнських конференцій і семінарів, член академічних авторських колективів.
З ініціативи В.І. Кононенка на базі Івано-Франківського педагогічного інституту в 1992 р. було засновано Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, який 2004 р. здобув статус національного.
За роки його роботи на посаді ректора було організовано підготовку фахівців за десятками нових спеціальностей, відкрито нові інститути, факультети і кафедри, аспірантуру і докторантуру, видавництво «Плай», наукову бібліотеку. Також введено в дію нові навчальні корпуси і студентські гуртожитки, стадіон «Наука», спортивно-оздоровчий табір «Смерічка», ботанічний сад.
В.І. Кононенко – відомий учений у галузі українського, слов’янського і загального мовознавства, етнопедагогіки та лінгводидактики. Зробив вагомий внесок у розробку таких актуальних проблем, як мова і суспільство, мова і культура, мова і етнос, мова і художня література. Своїми дослідженнями суттєво збагатив теоретичні засади українського мовознавства, опрацював наукові принципи побудови підручників і навчальних посібників з української мови. Тема докторської дисертації: «Системно-семантичні зв’язки в синтаксисі» (1977), керівник наукової школи з проблем семантичного синтаксису, фундатор нової галузі в українському мовознавстві – лінгвокультурології. Дослідник мови творів Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника, сучасних письменників України, автор фундаментальних наукових праць з порівняльного вивчення слов’янських мов, доповідач на шести Міжнародних конгресах україністів, двох Міжнародних конгресах славістів.
Віталій Іванович розробив нові засади викладання рідної мови в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі у поєднанні з вивченням національної історії та культури. У ході лінгводидактичних досліджень обґрунтував теорію формування мовної особистості та мовного типу як чинників виховання національної гідності та патріотизму. Визначив шляхи використання при вивченні української мови широкого дидактичного матеріалу, зокрема творів класиків красного письменства, народної поезії, приказок і прислів’їв.
Автор більше як 600 наукових праць, понад 40 монографій, підручників і навчальних посібників. Серед них: «Шляхами народних приповідок» (1994), «Символи української мови» (1996), «Василь Стефаник – художник слова» (1996), «Іван Франко і національне та духовне відродження України» (1997), «Етнолінгводидактика» (1998), «Духовні цінності українського народу» (1999), «Українська мова в освіті» (2000), «Мій рідний край – Прикарпаття» (2000), «Рідне слово» (2001), «Мова. Культура. Стиль» (2002), «Шевченко. Франко. Стефаник» (2002), «Концепти українського дискурсу» (2004), «Українська етнопедагогіка» (2006), «Етнос. Соціум. Культура» (2006), «Мова в контексті культури» (2008), «Українська лінгвокультурологія» (2008), «Текст і смисл» (2012), «Символи української мови» (2-е видання, 2013), «Текст і образ» (2014).
Віталій Іванович Кононенко – співавтор фундаментальних академічних видань: «Проблеми порівняльної стилістики східнослов’янських мов» (1981), «Українська мова: Енциклопедія» (1, 2, 3 вид.), «Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи» (2000), «Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992–2002» (2002), «Педагогічна і психологічна науки в Україні». Т. 4. (2002), «Педагогіка і психологія вищої школи» (2007), «Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі» (2008), «Самоідентифікація молоді» (2015) та ін. Видав серію статей у наукових збірниках університетів Польщі, Чехії, Болгарії, Німеччини.
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, колегам та учням! Нехай пам’ять та добра згадка про нього залишиться назавжди серед нас.
Вічна пам’ять!