Сьогодні, 9 грудня, до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника завітав голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак. Він провів семінар для керівництва Університету, викладачів та студентів, презентувавши результати ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Йшлося про тестування учнів 6-х і 8-х класів з української мови та математики.
«Щиро вітаю всіх на нашій сьогоднішній зустрічі! Для освітян це важлива подія, адже ми маємо нагоду послухати Руслана Гурака, який презентує надзвичайно цінну інформацію. Те, що дослідження фіксують вплив пандемії та війни на якість освіти, змушує нас серйозно замислитися. Це дає змогу аналізувати, як складні умови, у яких працюють учителі та навчаються учні, позначаються на освітньому процесі. Завдяки таким дослідженням ми бачимо слабкі та сильні сторони системи освіти. Державна служба якості освіти виконує важливу місію – аналізує й допомагає робити необхідні висновки для покращення освітнього процесу», – зазначив на початку заходу в.о. ректора ПНУ Ігор Цепенда.
Руслан Гурак розпочав свою презентацію з аналізу впливу пандемії COVID-19 та війни на систему освіти в цілому. Він акцентував увагу на необхідності подолання освітніх втрат, спричинених цими факторами. За його словами, Державна служба якості освіти простежувала зміни в якості освіти під час впровадження концепції Нової української школи (НУШ) та оцінювала стан сформованості ключових компетентностей учнів. Для цього було розроблено інструментарій, зокрема тестові завдання з української мови та математики (алгебри, геометрії), а також анкети для учасників дослідження.
Голова Державної служби якості освіти також наголосив на необхідності адаптації освітніх програм для підготовки педагогічних кадрів: «Пропонується адаптувати освітні програми підготовки педагогічних кадрів для роботи з освітніми втратами та розробити нові методичні підходи для навчання студентів педагогічних спеціальностей. Це включає впровадження практичних аспектів роботи з прогалинами у знаннях, використання діагностичних інструментів для оцінювання учнів, а також забезпечення випускників необхідними знаннями та навичками для ефективної роботи в умовах кризових ситуацій».
У підсумку він додав, що рекомендується збільшити кількість годин педагогічної практики для студентів педагогічних закладів вищої освіти. Це дозволить майбутнім учителям краще адаптуватися до реальних умов роботи: брати участь у освітньому процесі, надавати психологічну підтримку учням, впроваджувати інклюзивне навчання тощо.
«Необхідно також регламентувати порядок відпрацювання випускниками педагогічних спеціальностей, які здобули вищу освіту за кошти державного бюджету, у закладах освіти за фахом строком не менше трьох років після завершення навчання. Це допоможе вирішити кадрові проблеми в освіті та забезпечить більш високий рівень підготовки педагогів», – підкреслив Руслан Гурак.
