З нами Бог і Пречиста Діва Марія! Перемога буде за нами!

Слава Україні!

Завантажити електронну версію:

2023_15_pdf

2022_14_pdf
2021_13_pdf

Шановні друзі, Вашій увазі пропонується електронна версія “Студентських історичних зошитів”, 2020. №12, яку підготовлено силами фахівців Центру медієвістичних студій і яку ви можете сміливо стягнути на відомій платформі. Також запрошуємо вас для підготовки власних напрацювань до наступного № 13, поява якого запланована на 2021 рік. Терміни подання – до 31 травня!

Пам’ятаймо, що у ній традиційно присутня рубрика Studia Mediaevalia або Studia Mediaevalia et Moderna, де публікуються найцікавіші і найбільш актуальні матеріали до Середньовічної історії

https://www.academia.edu/…/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0…

ACADEMIA.EDU

Студентські історичні зошити, 2020, №12.pdf

25.11.2020р.

Провідний український спеціаліст з історії козацтва XVI-XVII сторіч, доктор наук Віктор Брехуненко сьогодні вестиме для всіх нас мову про власний дослідницький та емпіричний досвід. Хто такі козаки, як постав цей стан, чим займався та чому сучасна політична українська нація тісно в’яже себе саме з ними

Дивимося, цікавимося, критикуємо

Локальна історія “Без брому з Віталієм Ляскою”.

“Козаки зуміли добитися того, чого ми досі не зробили у незалежній Україні. Вони змусили Європу дивитися на Україну і її минуле українськими очима, а не крізь призму польських хронік чи московських літописів”.

Доктор історичних наук, професор Віктор Брехуненко про козацтво, яке врятувало український світ. Без шароварщини та інших стереотипів. Це інтерв’ю Обов’язкове для перегляду тим, хто хоче розуміти історію України.

25.11.2020р.

Центрові медієвістичних студій незабаром виповниться п’ять років. Це був різний час для всіх нас – кількох фахівців осередку, що працює на громадських засадах при кафедрі всесвітньої історії

Прикарпатський Національний Університет Ім.В.Стефаника

. Ми мали як хороші здобутки, так і невдачі, зумовлені об’єктивними і суб’єктивними причинами. Нам заважав COVID, але й вдома нам вдавалося робити потрібні для всіх, кому цікаві середньовічні студії, речі.

Ми живемо, ми працюємо, ми віримо, надіємося у поступ і місію нашої справи і, звісно, любимо те, що робимо.

Для всіх поціновувачів нашої праці, натомість, пропонуємо серії ефірів, де розкажемо трошки про себе і те, чим займаємося

Вашій увазі – перший із них на ТРК Карпати

https://www.mixcloud.com/…/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82…/…

MIXCLOUD.COM

Центр медієвістичних студій. Карпатський ранок

24.11.2020р.

Українське або ж краще – руське відьмацтво – це не лише втілений у образі неповторної Руслани Писанки відомий кіноперсонаж із “Вогнем і мечем” Єжи Гофмана. Це цілком реальні люди середньовічної та ранньомодерної доби, про яких розповідає дослідниця Катерина Диса

Тож дивимося, цікавимося, критикуємо

Локальна історія разом з Віталієм Ляскою

Судові справи про відьомство фіксують у Європі аж до кінця XVIII століття. А як “полювали” на відьом в Україні? За що могли звинуватити у чаклунстві, як карали за угоду з дияволом і скільки людей поплатилися за це життям?

В інтерв’ю “Без брому” розповіла Катерина Диса – історикиня, викладачка Києво-Могилянської академії, авторка книг “Історія з відьмами” та “Ukrainian witchcraft trials”.

24.11.2020р.

І одразу ж пропонуємо вам другу частину “Історії з м’ясом” від Олександра Головка, присвячену державі короля Данила та його стосункам з оточуючим світом. Дивимося, цікавимося, критикуємо, бо чимало суперечливих тез https://www.youtube.com/watch?v=4TaoNOGFgmk

YOUTUBE.COM

Король Русі Данило і його держава (частина 2) | ІСТОРІЯ З М’ЯСОМ #119

23.11.2020р.

“Історія з м’ясом” від українського професора Олександра Головка з Києва про державні творення у межах історичних Галицької й Волинської земель аж до коронування Данила Романовича 1253 р.

Частина 1.

Чимало критичних зауваг, проте – дивимося, цікавимося, питаємося https://youtu.be/dOrsWmD5jXE

YOUTUBE.COM

Король Русі Данило і його держава (частина 1) | ІСТОРІЯ З М’ЯСОМ #118

22.11.2020р.

Дорогі друзі, за співпраці з Поліським державним університетом (Пінськ, Білорусь) пропонуємо вашій увазі програму П’ятої міжнародної наукової конференції “Держави Центральної та Східної Європи в історичній перспективі”, яка вже незабаром (27 листопада 2020 р.) відбудеться в заочному форматі. До роботи секції “Первісне суспільство та Середньовіччя на території Східної і Центральної Європи: етногенетичні процеси та встановлення міжкультурних економічних і політичних зв’язків” долучилися також фахівці Центру медієвістичних студій. З нетерпінням очікуємо публікації наукового збірника матеріалів конференції, підготовка якого анонсується на кінець поточного року.

22.11.2020р.

До Вашої уваги дослідження фахівця Центру медієвістичних студій @Ostap Kardash, присвячені проблемі окреслення східних місіонерських напрямків і маршрутів латинського духівництва, зокрема Пассауського діоцезу Св. Стефана, на теренах пост-аварського Подунав’я першої половини ІХ ст.

http://www.constantinesletters.ukf.sk/…/204-an-attempt…

CONSTANTINESLETTERS.UKF.SK

AN ATTEMPT AT DELINEATION OF THE EASTERN MISSIONARY ROUTE OF THE CLERGY OF PASSAU ON THE LANDS OF THE POST-AVAR DANUBE REGION DURING THE FIRST HALF OF THE 9TH CENTURY

22.11.2020р.

Вашій увазі чудове інтерв’ю відомої української дослідниці Наталії Старченко, присвячене руській ідентичності, праву, статусності часів Речі Посполитої. Вкрай важливі оцінки для переосмислення так званого Grand narrative Михайла Грушевського та конструювання тверезішого погляду на українську ранньомодерну історію.

Дивимося, цікавимося, критикуємо

Локальна історія разом з Віталієм Ляскою

Річ Посполита – одна з найбільших держав Європи у ранньому Новому часі, яка існувала понад 200 років. І це не лише польська історія. Руська шляхта у цій державі не асимілювалась, а говорила руською мовою, використовувала руське право і відчувала себе частиною Країни Руської, хоч і неіснуючої.

Фундаментальна розмова з історикинею Наталя Старченко (Natalya Starchenko) про тяглість української ідентичності і витоки політичної нації. Не проста, але дуже потрібна для розуміння білих плям в нашій історії.

22.11.2020р.

Блискуче інтерв’ю одного з найкращих археологів України – Юрій Лукомський про результати і перспективи вивчення церкви Різдва у Холмі, пошуки поховання короля Данила, інших князів княжої доби, зокрема і в Галичі.

Дивимося, цікавимося, критикуємо

Без брому з Віталієм Ляскою, 18 випуск

Які шанси знайти поховання короля Данила Галицького? Чи справді у Холмі відкопали саркофаг його сина Романа? Як археолог Пастернак з допомогою митрополита Шептицького в останній день перед війною врятував рештки Ярослава Осмомисла. І чому націям важливо знати, де поховані їхні великі постаті з минулого.

В інтерв’ю з археологом, учасником та керівником понад 150 експедицій – Юрієм Лукомським.

Програма виходить у партнерстві з сайтом Zaxid.Net, де також можна прочитати текстовий варіант інтерв’ю.

21.11.2020р.

Вашій увазі пропонується інтерв’ю нашого колеги “по цеху”, молодого, але знаного київського вченого, чудового знавця спадщини Олексія Шахматова та літописних текстів ХІ-ХІІ ст. Вадима Арістова, присвячене ранній державності на наших землях, руській спадщині в сучасній українській історіографії та ключових постатях епохи. Дивимося, цікавимося, критикуємо

Локальна історія

Росія вже давно використовує “теорії” про походження Київської Русі в інформаційній та культурній війні.

Ми вважаємо, що найкращим захистом у цьому випадку є — знання про те, як було насправді. Що ви і дізнаєтесь у новому випуску “Без брому”.

Про варягів, перших князів, історію виникнення та перетворення Русі на могутню державу розповідає дослідник теми, викладач Києво-Могилянської академії Вадим Арістов.

Запис відбувся в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

20.11.2020р.

Дорогі друзі, карантинні обмеження (якими б вони не були – повний lock down чи лише “вихідного дня”) не в стані зупинити наукового поступу, забрати свободу наших студій чи праці у цілому

До Вашої уваги анонс появи вип. 5 збірника наукових праць “Галич” (2020), котрий пропонує серію нових цікавих розвідок до історії славетного міста, князівського і єпископального центру, осідку митрополита, старостинської садиби тощо.

Серед наших авторів – видатні науковці з України, Росії та Польщі. Постановка окреслених ними питань – часом в дусі гострих принципових дискусій, що є важливим шляхом пошуку Істини!

19.11.2020р.

За співпраці із колективом дуже цікавих талановитих журналістів пропонуємо Вашій увазі новий вітчизняний проєкт “Творення України: сильні особистості та складні рішення”. Серед таких осіб, котрі творили нашу середньовічну історію у ХІІІ ст. – знаменитий король Русі та у різні роки життя князь низки земель Данило Романович, відеоефір про котрого у недалекій перспективі

https://ukraine.sense.community/

UKRAINE.SENSE.COMMUNITY

15.11.2020р.

Третя частина цікавих розвідок івано-франківського краєзнавця Івана Бондарева про баталії і битви на Прикарпатті в XVII ст. Це не лише історія звитяжних справ під Галичем, Войниловом, а й постання Станиславова, фортечний період історії якого Центр медієвістичних студій бере за завдання грунтовно дослідити

До слова, від номадів і козаків в купі з турками і молдованами боронили край не лише поляки, звісно, а й місцева руська шляхта

Століття наїздів. Як поляки справилися з татарськими набігами на Прикарпаття

14.11.2020р

Дорогі друзі, Вашій увазі пропонується друга частина короткого нарису про битви й баталії в межах теперішнього Прикарпаття упродовж кінця XIV-XVI сторіч. При співпраці з івано-франківським краєзнавцем Іваном Бондаревим

Прикарпатські баталії ІІ. Як поляки з молдаванами за наші землі воювали

13.11.2020р.

Ми вже Вас раніше інформували про чудову нагоду взяти online участь у спеціалізованій археологічній конференції Загребського університету (Хорватія), що відбуватиметься 3-4 грудня 2020 р.

Scientific conference of the Department of Archaeology

Methodology and Archaeometry, 3rd and 4th of December 2020, University of Zagreb, Faculty of Humanities and Social Sciences.

А наразі тішимося успіхові фахівця Центру медієвістичних студій та активного учасника

Середньовічна Корабельня / Medieval Shipyard

@Михайла Климовича (Івано-Франківськ, Україна), котрий пройшов жорсткий відбір та потрапив до числа учасників конференції із темою “Few experiments of log-boats making based on archeological artifacts founded on the land of southwestern Rus’ 10th – 13th century”

Вашій увазі також уся програма конференції

13.11.2020р.

Дорогі друзі, інформуємо Вас про те, що розпочався вже 15-ий конкурс Стипендіальної програми «Завтра.UA» (сезон 2020/21)

Благодійна організація «Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива» в рамках реалізації благодійної програми: «Стипендіальна програма «Завтра.UA» проводить відкритий конкурс для добору обдарованих і цілеспрямованих студентів провідних закладів вищої освіти (ЗВО) України.

11 листопада – 18 грудня: Прийом та реєстрація документів студентів на сайті www.zavtra.in.ua

1-й тур – грудень 2020 – лютий 2021. Обробка зареєстрованих документів та оцінювання рекомендаційного та мотиваційного листів, обґрунтування дослідження.

2-й тур – лютий – березень 2021. Оцінювання конкурсних робіт незалежними фаховими експертами та оцінка наукової діяльності конкурсантів.

3-й тур – березень – квітень 2021. Оцінювання особистісного потенціалу конкурсантів під час онлайн або очних одноденних змагань.

Травень 2021: Оголошення результатів конкурсу

Деталі на сайті: https://nauka.pnu.edu.ua/…/15-%d0%b3%d0%be-%d0%ba%d0…/

NAUKA.PNU.EDU.UA

13.11.2020 р.

Сьогодні просто якийсь неймовірний день цікавезних інтерв’ю. До Вашої уваги думки вголос про сучасне історії крізь призму проблем, викликів і перспектив від знаного майстра слова член-кореспондента Національної Академії наук України Олексія Толочка. До слова, до кінця 2020 року анонсовано чергове видання того, що ще досі часом зветься Галицька-Волинським літописом

https://nmiu.org/bloh/item/8-oleksii-tolochko-nema-krashchoho-stymulu-dlia-istoryka-nizh-chuzha-knyzhka-iaka-ne-…

Показати більше…

NMIU.ORG

Олексій Толочко: «Нема кращого стимулу для історика, ніж чужа книжка, яка не подобається»

Олексій Толочко є знаним дослідником доби Русі, він викладав у Києво-Могилянській академії та Гарварді, його книжки дають змогу кардинально переоцінити те, що для ….

12.11.2020 р.

Дорогі друзі, попри карантинні обмеження поступ наукової думки зупинити неможливо! Свідченням цього є запланована на 26-27 листопада 2020 р. у online режимі V Міжнародна наукова конференція серії “Oblicza wojny” під назвою “Місто і війна”, що відбуватиметься на базі Лодзького університету (Польща) за участі й фахівців Центру медієвістичних студій

12.11.2020 р.

Блискуче інтерв’ю “колеги по цеху” та чудового спеціаліста з історії Русі, Речі Посполитої, Московії й Росії – професора Hieronim Grala з Варшавського університету про стан історичної науки у Східній Європі, перспективи медієвістичних та ранньомодерних студій, завдання історика в цілому, а також – гострі питання сучасних української, польської та російської історіографій

NOVAYAPOLSHA.PL

Хиероним Граля: Историк — это беспощадный поборник истины

12.11.2020 р.

До уваги студентів ІІІ-V курсів Державного вищого навчального закладу “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”!

У рамках підписаної двосторонньої угоди вам пропонується можливість безкоштовного навчання в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані впродовж весняно-літнього семестру 2020/2021 р.

Попри “карантинні справи” – життя і навчання триває. Не знехтуйте можливістю!

05.11.2020 р.

Сьогодні вранці наш науковий і земний світ покинула чудова Людина, блискучий фахівець-медієвіст, чоловік, батько, громадянин – проф. Норберт Міка (25 травня 1961 – 28 жовтня 2020). Його грунтовні історичні дослідження на різну тематику, в цілому про-українська позиція завжди додавали нам усім професіоналізму і переконань у хороші перспективи двосторонніх відносин та розвитку науки назагал. Чого варта була б хоча його співучасть при підготовці з рукописів і чернеток “Історії Станиславівської фортеці (1662-1812)” авторства Чеслава Хованця, котра після 80-літньої паузи вийшла накладом в Івано-Франківську 2018 р…

Спочивай у Бозі… Царства Небесного і Життя вічного…

Нам, натомість, залишаються спогади і молитви…

R.I.P.

28.10.2020 р.

 

За співпраці з івано-франківським краєзнавцем Іваном Бондаревим до Вашої уваги перша частина короткої історичної розвідки про битви й баталії, що відбувалися в межах сучасної Івано-Франківської області. Не все потрапило на шпальта газети “Репортер”, але найцікавіше – читаємо, обмірковуємо, критикуємо

REPORT.IF.UA

Прикарпаття батальне. Які битви відбувались на території області – “Репортер”

27.10.2020 р.

Наші давні партнери та друзі з кафедри історії Словаччини Університету імені Коменського у Братиславі запрошують взяти участь у міжнародному Zoom обговоренні найновіших аспектів вивчення битви біля села Мухі що на ріці Шайо між військами угорського короля Бели IV та монгольського хана Бату, що відбулася 11 квітня 1241 року. Монгольська тема – серед вічно актуальних, тому доєднуємося

Katedra slovenských dejín FiF UK v Bratislave

19 жовтня о 21:48  · 

19.10.2020 р.

Дорогі друзі, у п’ятницю 9 жовтня 2020 р. мали велику радість зустрітися із віце-послом Словаччини в Україні паном Матушем Корбою та обговорити можливі напрями співпраці не тільки в в цілому у рамках роботи

Прикарпатський Національний Університет ім. В.Стефаника

, але й конкретно із фахівцями Центру медієвістичних студій.

Нові напрями підписання угод ERASMUS+, CEPUS зі словацькими вищими навчальними закладами та академічними установами, підтримка перекладу зі словацької робіт, присвячених вітчизняним старожитностям, спільна робота з видання джерел, археологічні дослідження, туристичні ініціативи – у найближчій перспективі стануть можливими не лише в теорії, а й практиці.

Словаччина – наш близький історично і за духом сусід, про якого ми зобов’язані знати більше, ніж знаємо наразі!

qui habet aures audiendi audiat

PNU.EDU.UA

12.10.2020 р.

Співпрацюючи з проектом Локальна історія, записали сьогодні велике інтерв’ю про історію Руси, термінологію та її проблеми, ну і як же без короля Данила та Regnum Ruscie!? Дякуємо Віталієві Лясці за змістовну розмову, запрошуємо до подальшої співпраці із вивчення нашого величного середньовічного минулого та плекаймо молоді покоління дослідників

06.10.2020 р.

Гарна нагода взяти online участь у спеціалізованій археологічній конференції Загребського університету (Хорватія), що відбуватиметься 3-4 грудня 2020 р.

Scientific conference of the Department of Archaeology

Methodology and Archaeometry, 3rd and 4th of December 2020, University of Zagreb, Faculty of Humanities and Social Sciences

http://www.ffzg.unizg.hr/metarh/…

FFZG.UNIZG.HR

Methodology and Archaeometry, Scientific conference of the Department of Archaeology

Methodology and Archaeometry, Scientific conference of the Department of Archaeology

05.10.2020 р.

Дорогі друзі, у рамках давньої співпраці з Інститутом історії України Національної Академії наук України та Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка пропонуємо вашій увазі інформацію про заплановану на 21–24 жовтня 2020 р. I-шу Міжнародну наукову конференцію “Війна і Соціум у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи”. Умови участі дуже комфортні, а Кам’янець-Подільська фортеця варта того, щоб її відвідати, тому ласкаво просимо до зголошення!

09.09.2020 р.

У рамках давньої й активної співпраці із Інститутом історії України Національної Академії наук України (Київ), а зокрема – доктором історичних наук, відомим українським вченим

Тарас Чухліб

, презентуємо цікаві документи, присвячені Смоленській кампанії 1632-1634 років та участі в ній запорозького козацтва

Тарас Чухліб

1 вересня

 · 

ЧЕРГОВА СЕНСАЦІЯ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ – УТОЧНЕНО КІЛЬКІСТЬ КОЗАКІВ У СМОЛЕНСЬКІЙ ВІЙНІ 1632 – 1634 РОКІВ

У Таємному державному архіві Пруської культурної спадщини (Берлін, Німеччина) український історик

Myroslav Voloshchuk

віднайшов унікальний секретний документ. Як відомо, Військо Запорозьке брало активну участь у переможній для Речі Посполитої Смоленській війні 1632 – 1634 років з Московським царством. Однак польські історики, а також польська та російська Вікіпедії стверджують, що у цій війні та штурмі міста Смоленськ брало участь лише 12 000 українських козаків на чолі з гетьманом Тимошем Орендаренком. Та ось історик Мирослав Волощук в одному з європейських архівів віднайшов статистичний звіт з картою-схемою про облогу Смоленська в якому засвідчується участь 35 000 (!) козаків. І це при тому. що самих польських та литовських вояків нараховувалося тільки близько 18 тисяч…

Зображення: 1) Свідчення про 35 000-е козацьке військо під Смоленськом; 2) карта-схема облоги Смоленська у 1633 році з показом розміщення табору Війська Запорозького (у верхньому лівому куті); 3) назва документа віднайденого М. Волощуком у Geheimes Staatsarchiv Preussischer Kulturbesitz (Berlin, Deutschland).

Оригінальні архівні документи з дозволу Мирослава Волощука публікуються вперше Тарасом Чухлібом.

01.09.2020 р.

Із нагоди чергової річниці святкування Незалежності України колектив фахівців Центру медієвістичних студій складає усім найщиріші вітання! Слава Україні! Героям слава!

Але й попри святкові дні наша робота не зупиняється, адже на черзі видання книги колись відомих дослідників княжого Галича – Ярослава Хмілевського (1895–1965) та Лева Чачковського (1867–1933) – несправедливо призабутих назагал героїв свого часу, трударів на “галицькій ниві”.

Анонсуємо появу чергового випуску серії 2 збірника наукових праць “Галич”

24.08. 2020 р.

Збірний образ короля Данила? Як варіант – від юного таланта з Івано-Франківська Романа Волощука. Але разом з тим не покидаємо сподівань відкрити все ж у Холмі реальне поховання короля Русі та реконструювати його зовнішній вигляд. То ж із часом порівняймо?

22.08.2020 р.

У рамках тривалої співпраці із проектом

Локальна історія

пропонуємо Вашій увазі longread, присвячений галицькому князю Ярославові Володимирковичу, прозваному у “Слові о полку Ігоревім” Осмомислом. Таємниці, загадки, інсайдерська інформація від провідних українських вчених

https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Flocalhistory.org.ua%2Fu-poshukah-knyazya-yaroslava-osmomysla%2F%3Ffbclid%3DIwAR24uHQMgkfMNdmiKZJ8YvnwfXFVGpqP580fuEbGZCtMDyPMe4njmtmZEaQ&h=AT2vBrASmoJ1VEgcSlncVMj8LnMBydQz1Y0rfji30wdgbrV3vAIuYY9OGlzC93Axi3fXo6znPJV00npRu7vCJBDq9nEYzpfTRpvzpnI9eQwWcaVsmOhFIymygRqLSYSlvNI&__tn__=H-R&c[0]=AT3iqfbTY8OmnLmNdbj0E55iDtX0dFbxxAEzOIlQ37GS5fysTMZfHhIMFMf5KO8wHRyuzMLtcNtbzE5AohZBgASkSH9Vip6AbGdFoNn-8PsGTknPgKAfJqj3g1yGwxt0dBaTfCyTa23hep9l3KA05gmjKwkFfXK6CcQw43ZJHelKfgo7ADW-

 19.08. 2020 р.

Напередодні Дня Незалежності ️ завдяки спільним зусиллям Івано-Франківського видавництва “Лілея-НВ”, ЦМС та НЗ “Давній Галич” вдалося реалізувати проєкт сувенірних листівок “Галич”. До уваги поціновувачів галицьких старожитностей колекція 13 листівок зі зображеннями найбільш знаних історичних об’єктів княжої столиці. Особлива подяка ініціатору справи , директору видавництва Василю Іваночкові, а також авторам фотографій – Зеновію Федунківу, Володимиру Дідуху, Тарасу Яковині, Віктору Юзьківу та Ігорю Панчишину! P.S. Усі охочі можуть придбати примірник у фірмовій книгарні “Лілея-НВ” за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності 18.

18.08.2020 р.

Тішимося з нагоди активнішої співпраці із Лодзьким Університетом (Польща) на шпальтах польського періодичного видання “Oblicza Wojny”, присвяченого питанням військової історії, мілітаристики в цілому.

Si vis pacem, para bellum?

5.08.2020 р.

Дорогі українські, а особливо прикарпатські, бакалаври, аспіранти та дослідники, до Вашої уваги інформація про нагоду взяти участь в однорічній стипендійній програмі, яку фінансує Вільна Земля на 2021/22 навчальний рік.

Стипендії призначені для фінансування магістерських програм, аспірантури або однорічних наукових досліджень у баварських університетах. Однорічна стипендія, як правило, може бути продовжена вдвічі до трьох років. Стипендія виплачується щомісяця (853, – €) і становить 10 236, – € на рік. Студенти, що мають хоча б одну дитину, отримують 1,013, – € на місяць, що становить 12,156, – € на рік.

Найголовніше, що потрібно пояснити у вашій заяві, що ваше післядипломне навчання має значущий зв’язок з вашим бакалавратом і що вони наблизять вас до ваших професійних цілей.

Мета щорічної програми стипендій – підтримка наукової співпраці та академічного обміну між Баварією та країнами так званої “Молодшої Європи”.

Кінцевий термін подання заявок на перший раз – 1 грудня 2020 року! Зголошуйтеся – це завжди цікаво і неймовірно корисно!

4.08. 2020 р.

Дорогі друзі, спішимо Вас всіх потішити, що у рамках видавничої серії збірника наукових праць “Галич”, а також відновленої у своїй діяльності 2016 р. Комісії істориків України й Угорщини, за всебічної підтримки Посольства Угорщини в Україні – заплановано підготовку перекладу серії присвячених Галичу та галицько-угорським відносинам ХІ-ХІІІ ст. робіт відомої професорки Font Márta із Pécsi Tudományegyetem.

Анонсований час появи – початок 2021 р.

31.07. 2020 р.

Дорогі друзі, любителі медієвістичних студій, спішимо поінформувати вас про ініціативу Інституту Великого князівства Литовського (Каунас, Литва) організації на базі Інституту історії Польської Академії наук у Варшаві (Польща) у червні 2021 року Міжнародної наукової конференції, присвяченої 620-й річниці Віленсько-Радомської угоди. Тематично вона, головно, охоплюватиме виступи, присвячені династії Гедиміновичів. Учасники – відомі вчені із Литви, Польщі, Росії, України.

Центр медієвістичних студій, натомість, один зі співорганізаторів заходу (sic!)

До Вашої уваги також робочий варіант сайту конференції

http://www.gdmn.info/

28.07. 2020 р.

У рамках Стипендійної програми Уряду Республіки Польща для молодих науковців, координованої Studium Europy Wschodniej Варшавського університету, фахівець Центру медієвістичних студій @Ostap Kardash пройшов річне стажування (2019/2020 р.) на базі Варшавського та Ягеллонського університетів (Варшава, Краків). Результатом виконаної роботи під керівництвом професора Лідії Корчак (Краків) стали наукові студії, присвячені християнізаційним процесам у Карпатському регіоні й на теренах історичної Малопольщі VII-X ст. Найближчим часом очікуємо публікації матеріалів на основі досліджень автора.

25.07.2020 р.

Нарешті наклад! Довгоочікувана праця японського історика Тору Сенги, присвячена різним аспектам галицько(русько)-угорських стосунків ХІ-ХІІІ ст. вже на полиці видавництва і книгарні

Видавництво “Лілея-НВ”.

Ми працювали ретельно, щоб спільний видавничий продукт став доступним пересічному Читачеві, зацікавленому у пізнанні власної історії. Тому щиро запрошуємо до ознайомлення!

17.07.2020 р.

Дорогі друзі, шановні колеги, наші друзі із Центру антикознавства та медієвістики Факультету історії та філософії Одеського національного університету імені Іллі Мечникова запрошують взяти участь 11-12 березня 2021 року у ХIІІ-х читаннях пам’яті відомого вченого, професора Петра Йосиповича Каришковського

16.07.2020 р.

У рамках давньої співпраці із колегами Ужгородський національний університет, а зокрема

Okszána Ferkó

та Володимир Фенич тішимося появі цікавого актуального дослідження з історії міжконфесійних відносин населення східних комітатів Угорщини від післямохацького часу до ХХ ст. Дуже сподіваємося, що окрім угорськомовного читача, на якого орієнтоване вказане видання, із часом постане й україномовний переклад

13.07.2020 р.

Вашій увазі – відеосюжет записаний із Nikolay Bukanev історико-популярному каналові “11 Екю” про шлюби доньок руських князів із володарями латинського Заходу Х-ХІV ст. та все, чим супроводжувався цей такий необхідний у династичній практиці процес: підготовка, весільний потяг, міфи та легенди навколо окремих осіб, традиції та ін.

https://youtu.be/98XfOMQo4f4

29.06.2020 р.

Вічно актуальна тема, як вічне саме життя. Шлюби, сімейне життя й його тривалість, діти та їхня кількість. Одним словом – усе, що навколо міждинастичних матримоніальних зв’язків наших предків князів і королів з умовної династії Рюриковичів із сусідніми володарями латинського світу доби Середньовіччя. До Вашої уваги – у рамках тривалої співпраці із проектом Локальна історія

LOCALHISTORY.ORG.UA

Як Рюриковичі родичалися з “латинянами” – Локальна Історія

 26.06.2020 р.

Coming soon? Так, дуже сподіваємося – вже у цьому ж турбулентному році

Маленька нотатка про видавництво BRILL: воно “запустилося” 1683 року, коли щойно об’єднані війська християнської Європи зняли спільними зусиллями обложений турками Відень. Ну і всі ми пам’ятаємо роль наших предків у цій звитязі. Підготовка рукопису до публікації – складна, з надвисокими мовними вимогами, кількома зовнішніми анонімними жорсткими рецензіями. Тому вихід на фінішну пряму після років щільної праці особливо приємний

24.06. 2020 р.

У рамках інтерв’ю історико-популярному інтернет-каналові “11 Екю” балакали сьогодні з Nikolay N. Bukanev на тему “Як давньоруські князівни виходили заміж закордон”. Маса цікавинок про підготовку до шлюбу, мовні аспекти комунікації, придане, статистику і динаміку ХІ-ХІІІ ст., а також багато чого іншого.

Також невдовзі можна буде ознайомитися із відео-версією на youtube

22.06. 2020 р.

У рамках кількарічної співпраці із проектом Локальна історія, зокрема Віталій Ляска, а також Івано-Франківський краєзнавчий музей вчора 11 червня 2020 р. записали longread матеріал, присвячений Галицькій землі ХІ-ХІІІ ст. та конкретно князю Ярославові Володимирковичу, прозваному у “Слові о полку Ігоревім” Осьмомислом. До Вашої уваги (окрема подяка Катя Москалюк та Volodymyr Molodiy) кілька робочих світлин. Ну й очікуйте згодом розлогий матеріал!

12.06.2020 р.

Дорогі любителі медієвістичних студій! Останнім часом нас неодноразово запитували про долю анонсованої на 27 Квітня – 1 Травня 2020 р. та, у зв’язку із оголошеним 10 Березня карантином, перенесеної на невідомо коли Школи латинської палеографії і епіграфіки, запланованої на базі ЦМС. Мусимо зберігати спокій і набратися терпіння, адже час повернення до звичного режиму праці, а тим паче – організація настільки поважного заходу – невідомий нікому із нас. Карантинні заходи (не лише в Україні чи окремо – Івано-Франківську) залишатимуться вочевидь суміжним явищем нашого життя ще якийсь час. А це з усіх боків, – як не глянь, – однаково неприйнятно впливатиме на нормальне проведення так бажаного нам заходу як для його українських лекторів та учасників, так і іноземних. Тому вважаймо на себе і своїх близьких.
Ми ж про усі наші плани оперативно інформуватимемо 🙂

4.06.2020 р.

 

 

Госпітальєри в Галичі! Нещодавно на теренах літописної столиці Галицької землі ??️ віднайдено уламок печатки магістра Ордену госпітальєрів (лат. – Ordo Militiae Sancti Johannis Baptistae Hospitalis Hierosolimitani) ⛪️, що вочевидь засвідчує контакти між галицькими князями та хрестоносцями упродовж Середньовіччя. Детальніше про попередні результати студій у статті за покликом. P.S. Автор статті Olexander Alfyorov, готує розлогу наукову розвідку у 5 випуск збірника наукових праць “Галич” ?. Дочекайтесь 🙂

JI-MAGAZINE.LVIV.UA

В українському Галичі знайдена печатка Ордена Госпітальєрів

3.06.2020 р.

 

 

Чудова пропозиція для студентів-істориків Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника повчитися у Лодзькому університеті (Польща), здобувши неоціненний досвід та нові знання в одному із кращий навчальних закладів сусідньої країни 🙂

30.05. 2020 р.

 

Дорогі друзі, наші колеги і партнери з Білорусі запрошують взяти участь у II Міжнародній науково-практичній конференції “Крэўскія чытанні: гісторыя, археалогія, культурная спадчына Крэва”, що проходитиме упродовж 1-2 жовтня 2020 року у Мінську та знаменитому Крево (Білорусь). Головний організатор заходу Aleh Dziarnovich. Дякуємо Алексей Мартынюк за надану інформацію 🙂

27.05. 2020 р.

 

До уваги студентів ІІІ-V курсів усіх спеціальностей Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника! У рамках угоди про наукову та культурну співпрацю з Університетом Адама Міцкевича в Познані (Польща) розпочато набір документів для участі в одно/двосеместральних обмінах на 2020/21 навчальний рік! Вашій увазі – коротка ознайомлювальна інформація 🙂

19.05.2020 р.

 

 

Дорогі друзі, продовжуємо публікування результатів студентських індивідуальних робіт на медієвістичну тематику. Звісно, у наших умовах – Галицька проблематика найбільш актуальна і близька за духом, покликом серця, географією, зрештою 🙂
До Вашої уваги чудовий короткометражний фільм Лілія Николин (освітня програма “Середня освіта”, М-1з/в, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника), присвячений Галицькому замкові XIV-XVIII ст, унікальній пам’ятці фортифікаційної інженерії, найменш археологічно вивчений об’єкт Національний заповідник Давній Галич, а відтак – недостатньо досліджений з історичного погляду. Віримо у позитивні зміни у цьому питанні, а також закликаємо усіх охочих до подальших студій вітчизняних старожитностей 🙂
P.S. Окрема подяка за фахову роботу Halyna Poslavska
https://drive.google.com/…/14P_CcZIhY2ST62-3__FyoR36_X…/view

About this website

DRIVE.GOOGLE.COM

Галицький замок.mp4

 

Шановні друзі, у рамках актуалізації медієвістичних студій пропонуємо Вашій увазі підготовлене як короткометражний документальний фільм – індивідуальне завдання студента ІІ курсу освітньої програми “Середня освіта” (заочне відділення) Івана Князевича та Оля Третьякова (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). Тішимося талановитим молодим людям та заохочуємо до вивчення середньовічної спадщини своєї батьківщини 🙂
P.S. Окрема подяка за фахову роботу Halyna Poslavska

Документальний фільм про храм Св. Пантелеймона княжої доби в селі Шевченкове Галицького району

About this website

YOUTUBE.COM

Церква Св. Пантелеймона в селі Шевченкове Галицького району

Документальний фільм про храм Св. Пантелеймона княжої доби в селі Шевченкове Галицького району

14.05.2020 р.

 

Дорогі друзі, до Вашої уваги довгоочікуване відео на платформі Zoom, присвячене дуже короткому екскурсу у тему, присвячену Хрестовим походам ХІ-ХІІІ ст. ??

п. Мирослав Волощук – медієвіст, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефани…

About this website

 

YOUTUBE.COM

“Хрестові походи : що і як було насправді”, п. Мирослав Волощук, конференція Онлайн-ДФМ 2020

п. Мирослав Волощук – медієвіст, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефани…

11.05.2020 р.

 

 

 

Дорогі друзі, до Вашої уваги один із перших варіантів обкладинки спеціального тому збірника наукових праць “Галич” (серія 2) авторства Тору Сенги “Галич, Галицька та Руська землі у взаємовідносинах з Угорщиною ХІ-ХІІІ сторіч” (том 5)

 

Дорогі друзі, до Вашої уваги коротке інтерв’ю із лектором наразі відкладеної до кращих часів Школи латинської палеографії та епіграфіки – Миколою Ільківим-Свидницьким (завідувач відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка). Найкращий приклад того, як стати професіоналом своєї справи 🙂

Нитка почувається допитливо у Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка.Вподобати сторінку

6 травня о 10:09 · Lviv, Львівська область · 

Бібліотекар
⠀
Та ми не про пригодницький серіал! Сьогодні в рубриці #відомі_про_невідоме знайомимося з Миколою Мирославовичем Ільківом-Свидницьким (Mykola Ilkiv…

Показати більше…

06.05.2020 р.

 

Дорогі друзі, у рамках роботи Центру медієвістичних студій добігає завершення робота над перекладом з угорської праць японського історика Тору Сенга (1950 р. н.), присвячених історії Галича, Галицької та Руської земель ХІ-ХІІІ ст., стосунків місцевих еліт головно з Угорським королівством, чималої кількості дуже цікавих історично-філологічних спостережень до теми. Залишилося зробити кілька прикінцевих “помахів пера” і невдовзі Вашій увазі буде презентовано окремий том (№5) серії 2 збірника наукових праць “Галич”.

Натомість наразі – коротеньке preview 🙂

01.05.2020 р.

 

 

 

Десятиліттю міжнародного наукового проекту Colloquia Russica присвячується! 🙂
Наш колега з Мінська (Білорусь) “свіжий” кандидат історичних наук Філіп Падбярьозкін на post-конференційних емоціях у періодичному виданні Studia Historica Europae Orientalis (Мінськ, 2019, вип. 12) опублікував чудовий огляд-рецензію про історію щорічних наукових зустрічей, постійними співорганізаторами яких від 2016 року залишався Центр медієвістичних студій.
З нетерпінням очікуємо появи друком vol. 10 на тему “Дипломатія середньовічної Русі (Х-XVI ст.)” за редакції головного організатора заходу Vitaliy Nagirnyy

30.04.2020 р.

 

 

Дорогі любителі середньовічної історії, Центр медієвістичних студій сердечно усіх здоровить з Великодніми святами. Христос воскрес! Свято воскресіння нашого Спасителя додає надії у завтрашній день і наповнює наснагою на нові злети.
До вашої уваги також інформація про VI Школу латинської палеографії на базі Університету Гайдельберга 31 серпня – 11 вересня 2020 р. (із вірогідністю зміни термінів проведення у зв’язку з відомими причинами). Тому допоки міркуємо над змінами термінів проведення відкладеної із 27 квітня – 1 травня Школи латинської палеографії і епіграфіки на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, маймо на увазі, що наукове життя та освітній процес не стоїть на місці. Люди потихо повертаються до звичного життя 🙂 Хай Бог нам усім помагає!
https://www.uni-heidelberg.de/inst…/…/mlat/sommerkurs_e.html

UNI-HEIDELBERG.DE

Universität Heidelberg – Mittellateinisches Seminar

Lateinische Philologie des Mittelalters und der Neuzeit an der Universität…

19.04.2020 р.

 

Дорогі любителі медієвістичних студій, до Вашої уваги оновлений перелік вимог до публікацій у акредитований наказом Міністерства освіти і науки України до періодичних видань категорії Б науковий і культурно-просвітній, краєзнавчий часопис “Галичина”. Терміни зголошень – 30 червня 2020 р. Тематика включає не тільки медієвістику, а, звісно, все, що торкається історичної науки, археології, етнології тощо.
Запрошуємо 🙂

06.04.2020 р.

 

 

Шановні друзі, продовжуючи вести в умовах карантину доволі специфічне наукове життя, все ж пропонуємо Вашій увазі низку програм академічного обміну, з яких можна буде скористатися після виходу із карантинного режиму 🙂

02.04.2020 р.

 

 

Шановні друзі, любителі медієвістичних студій, як сьогодні стало відомо, відповідно до указу Кабінету міністрів України, карантин у нашій державі офіційно продовжено до 24 квітня 2020 року. Це, на жаль, означає, що запланована на 27 квітня – 1 травня 2020 р. Школа латинської палеографії і епіграфіки не зможе пройти нормально. Ключове слово – “нормально”. Деякі наші іноземні лектори Juraj Šedivý, Vitaliy Nagirnyy – також перебувають на суворому карантині, країни Європи “зачинені” у всіх значеннях цього слова, сполучення між ними – не функціонує і, здається, навіть, якщо в одну мить до 24 квітня карантин скасують, – нормально не відновиться. Мусимо дбати про своє здоров’я, а ми зі свого боку подбаємо, щоб перенести роботу Школи на вересень 2020 р. і провести її НОРМАЛЬНО 🙂
Слідкуймо за новинами, миймо руки і будьмо здоровими. Наразі це – найголовніше в нашому житті

25.03.2020 р.

 

Дорогі учасники Школи латинської палеографії і епіграфіки! 🙂
Насамперед, бажаємо вам усім міцного здоров’я і витримки успішно пройти випробування, що зійшли на нас усіх останнім часом. Попри введений Кабінетом міністрів України днями карантин (до 3 квітня 2020 р.), а також серйозне усестороннє впроваджене обмеження перетину кордону з Україною у обидва боки (зокрема повне припинення авіасполучення від 17 березня 2020 р.), ми щиро сподіваємося, що графік проведення нашої Школи не зазнає змін. Нагадаю, врешті решт, що троє із наших лекторів (Juraj Šedivý, Vitaliy Nagirnyy, Yanina Ryier), а також кілька зі зголошених студентів – представники іноземних вищих навчальних закладів, що може накласти додаткові проблеми.
У кожному випадку ми триматимемо вас в курсі справи, щиро сподіваючись, повторімося, на вчасне і успішне проведення самої Школи, на яку всі з радістю і нетерпінням чекаємо.

 

 

 

Шановні друзі, запрошуємо усіх охочих відвідати 16 березня 2020 р. відкриту лекцію, присвячену експериментальній археології та методикам вивчення пам’яток матеріальної культури в сучасних умовах розвитку історичної науки та археології. Наш лектор – фахівець Центру медієвістичних студій та водночас аспірант кафедри всесвітньої історії ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” Михайло Климович
Буде дуже цікаво 🙂

 

 

 

Дорогі друзі, Студії Східної Європи запрошують взяти участь у ХХХ-й Літній школі, що відбувається щороку на базі Варшавського університету, а також інших вищих навчальних закладів Польщі за участі провідних польських та іноземних викладачів. Це завжди чудова нагода для особистісного професійного росту й розвитку!

Дорогі друзі, запрошуємо вас на виступ директора Центру медієвістичних студій Мирослава Волощука із темою “Руські бранці польських Пястів ХІ-XIV ст.: проблеми пошуку”, що відбудеться о 15.00. 13 березня 2020 р. на Гуманітарному факультеті Українського Католицького університету у рамках семінару “Антропологія історії середньовічного і ранньомодерного соціуму” 🙂

 

 

Нові наукові перспективи від МОН

Почався конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки. Його оголосили сьогодні, 2 березня 2020 року, МОН України, Федеральне Міністерство науки, досліджень і економіки Республіки Австрія та Австрійське Агентство міжнародного співробітництва в галузі освіти та досліджень

.

 

MON.GOV.UA

Міністерство освіти і науки України – Стартував конкурс українсько-австрійських наукових проєктів на 2021-2022 роки – заявки приймають до 27

 

 

 

Інститут літературних досліджень (Pracownia literatury średniowiecza) Польської Академії наук 19-20 листопада 2020 року запрошує взяти участь у конференції 🙂
Зголошуймося!

 

Справа підготовки Школи латинської палеографії і епіграфіки (27 квітня – 1 травня 2020 р.) на марші! 🙂 Дякуємо Ostap Kardash за підготовку офіційного плакату заходу. Попереду – упорядкування Програми школи, вирішення низки організаційних питань, тому слідкуйте за новинами!

 

 

Тішимося, що увага до виданого в оригіналі 2018 року твору Чеслава Хованця “Історія станиславівської фортеці 1662-1812” не спадає, утім, як лише один із упорядників підкреслю: над її поверненням з небуття працювало немало людей і не тільки з Центр медієвістичних студій, а й з Центру історичних досліджень у Варшаві та окрема подяка Зен Федунків. Зберігаємо надію, що міській владі Івано-Франківська все таки стане цікаво посприяти перекладу книги українською для усіх, кому цікава історія рідного міста, бо якось досі на цьому ґрунті – геть сумно…

http://report.if.ua/…/shcho-pro-stanyslaviv-pyshut-polyak…/…

Наприклад, Чеславу Хованецю вдалося створити справжній бестселер. Інтриги магнатського клану Потоцьких, жорстокі облоги, перемоги й поразки – усе це читається як …

 

REPORT.IF.UA

Що про Станиславів пишуть поляки і не знають франківці – “Репортер”

Наприклад, Чеславу Хованецю вдалося створити справжній бестселер. Інтриги магнатського клану Потоцьких, жорстокі облоги, перемоги й поразки – усе це читається як …

 

 

Спадщина родини Потоцьких, знаменитих магнатів Речі Посполитої, тісно вплетених в наратив української пізньосередньовічної та ранньомодерної історії, поступово виходить із затінку архівного мороку та проникає на світ Божий. Сьогодні 18 лютого 2020 року у приміщенні Centrum Kultury Polskiej i Dialogu Europejskiego w Iwano-Frankiwsku за участі професора Мацея Франца із Університету імені Адама Міцкевича у Познані (Польща) відбулася презентація п’ятитомних “Гетьманських листів родини Потоцьких”. І хоча не усі з них “в натурі” добралися цього зимового дня до Івано-Франківська, кількома із них все таки бібліотека Центру медієвістичних студій поповнилася 🙂
Тішимося, що історія Станиславова, Галицької землі та староства, у цілому – Руського воєводства поступово, крок за кроком позбувається “білих плям”. Ad fontes!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Король Галичини упродовж 1215-1221 рр. (з перервами) Коломан (1208-1241) – неабияка постать в історії Угорщини, Хорватії, а особливо – Словаччини, де на Спішу він навіть шанується як місцевий мученик, котрий загинув, захищаючи батьківщину від монгольського нападу. Утім у нашій історії ця постать досі не отримала належної оцінки, а очолюване ним під патронатом батька – короля Угорщини, Далмації, Хорватії, Рами, Галичини й Володимирії – Андрія ІІ (1205-1235) “Галицьке королівство” продовжує залишатися у затінку уваги вчених. До Вашої уваги англомовне видання монографії про життя і діяльність Коломана від угорських істориків Марти Фонт і Ґабора Барабаша із Печського університету

 

 

Coming soon – нове цікаве дослідження від одного із провідних українських спеціалістів

СЬОГОДНІ О 16:00

Науковий семінар і презентація книги д-ра Олександра Кащука

Центр медієвістичних студій продовжує щомісяця нагадувати про набір охочих взяти участь у Школі латинської палеографії та епіграфіки (із окремим блоком кириличної палеографії та епіграфіки), запланованої на 27 Квітня – 1 Травня 2020 р. на базі Державного вищого навчального закладу “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (Івано-Франківськ, Україна).

Офіційне зголошення вважатиметься дійсним лише у випадку заповнення формуляру заявки та надіслання за мейлом myrkomyrko79@gmail.com
За цією ж електронною поштою можна також отримати взірець формуляру. Нагадаємо, що терміни зголошень завершуються 31 Січня 2020 р.
Запрошуємо Вас зануритися у незвіданий світ середньовічних текстів 

Прекрасні надходження до бібліотеки, як підсумок тривалих і очікуваних усіма кількох грунтовних історичних студій ?

Проведення Міжнародної наукової конференції пам’яті відомого польського професора Анджея Поппе (1926-2019) “The World of the Slavs: Forgotten Meeting Place of Different Cultures” (30 січня – 1 лютого 2020) запам’яталася не лише участю вчених із 19-ти країн Європи і світу (зокрема, представників Оксфордського і Кембриджського університетів), топ рівнем наукових дискусій, широкими можливостями налагодження нових та підтримки й розвитку старих міжнародних зв’язків.
Під час конференції вкотре актуалізувалася справа відчитання знаменитих графіті зі стін церкви Св. Пантелеймона в Галичі, за що висловлюємо вдячність Олексієві Гіппіусові та Савві Міхеєву і з нетерпінням чекаємо публікації результатів дослідження.

“Не можна, але …добре, дозволяю”. Такими словами супроводжувалася наша з отцем архіваріусом Франциском Соляжем бесіда про копії ряду унікальних документів про осередки Ордену францисканців у Галичі 🙂
За що ми йому вельми вдячні. Як і висловлюємо вдячність Прикарпатський Національний Університет Ім.В.Стефаника та Jagiellonian University за укладену двосторонню угоду, котра уможливлює чудові наукові студії у Кракові в рамках роботи ЦМС

Сьогодні (13.01.2020 р.), у переддень Старого Нового року фахівець Центру медієвістичних студій Ostap Kardash провів для групи студентів Ягеллонського університету міні-лекцію-колоквіум на тему “Християнізаційні процеси в землях віслян і карпатських хорватів VII-X ст.” Наступний виступ в контексті досліджень автора анонсуємо на початок травня поточного року.

У рамках участі у новому цікавому проекті “Творення України: сильні особистості та складні рішення” фахівець і директор ЦМС Мирослав Волощук 21 грудня 2019 р. записав лекцію про князя і короля Русі Данила Романовича. Оприлюднення заплановане на кінець лютого 2020 р., а наразі кілька світлин зі знімального майданчика ???

Дорогі друзі, любителі галицьких старожитностей, раді повідомити вам про появу друком вип. 4. збірника наукових праць “Галич”, котрий станом на сьогодні залишається єдиним науковим часописом-щорічником із репрезентацією найновіших результатів вивчення знаменитого колишнього міста-поліса, князівського, старостинського, єпископського та митрополичого осідку, а наразі – районним центром Івано-Франківської області, утім, із найбагатшою історією в усьому краї
Набір до вип. 5 оголошено! Терміни надсилання статей – до 30 квітня 2020 р.

Шановні друзі, любителі медієвістичних студій! До Вашої уваги кілька конференцій, анонсованих на січень-жовтень 2020 р., присвячених русько-ромейським, русько-польським відносинам доби Середньовіччя, а також ролі святих жінок у поширенні християнства. Конференції відбуватимуться на базі Національного заповідника «Софія Київська», Київської православної богословської академії та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Студії Східної Європи Варшавського університету (Польща), з яким фахівці Центру медієвістичних студій активно співпрацюють, продовжують запрошувати молодих здібних людей, віком до 30 років, для навчання в Польщі у рамках відкритого XVIII-го Конкурсу Східних стипендій 2020-2021 рр.

Студії Східної Європи Варшавського університету (Польща) оголошують набір на Стипендію для молодих науковців Уряду Речі Посполитої на 2020-2021 рр., де можна, серед іншого, покращити не лише рівень знання польської та інших мов, а й медієвістичних студій 

Шановні друзі, любителі медієвістичних студій та галицьких старожитностей, ставимо Вас до відома про початок набору матеріалів до збірника наукових праць “Галич”, вип. 5. Тематика повинна стосуватися виключно історії Галича у його широко-полісному розумінні – від найдавніших часів – і дотепер. Водночас дякуємо Vitaliy Nagirnyy, Marcin Andrzej Klemenski, Андрій Стасюк, Illya Parshyn, Czemerynski Andrij за готовність надати власні статті. Терміни зголошень – кінець Квітня 2020 р.
Рухаємо справу вітчизняних історичних студій спільно!
Ad fontes!

У рамках співпраці з Почесним Консульством Угорщини в Івано-Франківську 28 листопада 2019 р. на базі “Угорського дому” (“Magyar ház”) відбулася коротка презентація 26-томного угорськомовного видання “Повіти й міста Угорщини” (“Magyarország vármegyei és városai”), підготовлено на рубежі XIX-XX ст. за загальної редакції історика Шаму Боровського (Samu Borovszky) і перевиданого 2018 р.
Дякуємо за запрошення пані Miroslava Nagornyak, сподіваємося на подальшу плідну співпрацю та активніші українсько-угорські студії.

Одним із напрямів наукової діяльності фахівців Центру медієвістичних студій було і залишається вивчення історії Галича та Галицької землі (до кінця XVIII ст.). Із цією метою за можливості проводиться комплексний системний збір, обробка, підготовка до поступової поетапної багатотомної публікації джерельних матеріалів до теми, розосереджених упродовж минулих століть архівами та бібліотеками Європи і світу.

Підіб’ємо ж перші проміжні підсумки студій у Geheimes Staatsarchiv Preußischer Kulturbesitz (Берлін, Німеччина), куди завдяки, насамперед, підтримці Алексей Мартынюк, а також цінним вказівкам Sergey Polekhov, вдалося потрапити директору ЦМС Myroslav Voloshchuk
Окрім певної кількості матеріалів безпосередньо до теми (листування галицьких князів і урядників XIV-XVII ст.) із магістрами Тевтонського ордену та курфюрстами Бранденбурга, фігурування Галича у військових подіях антитурецького характеру XVII-XVIII ст. та ін. (збережемо ж про решту інтригу, бо всього дійсно багато 🙂), хотілося б підкреслити з одного боку наявність велетенського за обсягом матеріалу до “козацької проблематики XVI-XVIII ст.”, а з іншого – відсутність прізвищ українських істориків у листках обліку користувачів справами.
Така евристична робота давно на часі і її слід робити всім і кожному задля як покращення знань про минуле своєї країни і кожної її історичної землі, так і для зростання іміджу України на міжнародній арені
Коротше кажучи, треба виправляти ситуацію 

Раді повідомити Вам про появу pdf версії вип. 4 збірника наукових праць “Галич”, присвяченого світлій пам’яті відомого у Галицькій землі, Прикарпатті та Україні краєзнавця, археолога, історика – Ігоря Михайловича Коваля (28 липня 1960 – 5 травня 2019). У збірнику опубліковано статті і матеріали 16 авторів із восьми міст трьох країн Європи (Україна, Польща, Чехія)

У рамках співпраці із Інститутом історії Лодзького університету (Польща) повідомляємо про організацію упродовж 4-5 червня 2020 року V Наукової конференції “Обличчя війни: місто і війна”. Терміни зголошення – до 15 лютого 2020 р.
У якості додаткової інформації пропонуємо від безпосередньо організаторів анонс англійською, польською та російською мовами, а також формуляр зголошень. Там – також й усі координати організаторів.

До уваги здобувачам наукових ступенів та їхнім науковим керівникам – нагадуємо вимоги МОН щодо публікацій в наукових виданнях (і якими вони повинні бути!), що може бути корисним на етапі завершення написання та підготовки до захисту дисертаційних досліджень.

Центр медієвістичних студій нагадує, що триває набір охочих взяти участь у Школі латинської палеографії та епіграфіки (із окремим блоком кириличної палеографії та епіграфіки), запланованої на 27 Квітня – 1 Травня 2020 р. на базі Державного вищого навчального закладу “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (Івано-Франківськ, Україна). Офіційне зголошення вважатиметься дійсним лише у випадку заповнення формуляру заявки та надіслання за мейлом myrkomyrko79@gmail.com
За цією ж електронною поштою можна також отримати взірець формуляру. Нагадаємо, що терміни зголошень завершуються 31 Січня 2020 р.
Запрошуємо Вас зануритися у незвіданий світ середньовічних текстів 

Центр медієвістичних студій багато уваги приділяє студентській науковій роботі, яка відтворена у журналі “Студентські історичні зошити”.

З метою актуалізації медієвістичних студій анонсуємо проведення на базі ЦМС (ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”) при співпраці з Colloquia Russica упродовж 27 квітня – 1 травня 2020 року Школи латинської палеографії і епіграфіки із окремим навчальним блоком кириличної палеографії і епіграфіки. Терміни зголошення – 31 січня 2020 р. Тематика лекційних і практичних занять, а також виїзні у літописному Галичі workshops стосуватимуться різних аспектів роботи з аутентичними текстами, головно, центральноєвропейського походження.
До Вашої уваги – офіційний плакат запрошення на захід!

Центр Східноєвропейських студій Університету міста Цюрих (Швейцарія) запрошує на семестрове стажування (весняний або осінній семестри 2020 р.) представників гуманітарних студій, котрі спеціалізуються на дослідженні Східної Європи, Росії, країн Кавказу чи Середньої Азії
Добра нагода вивчити досвід університетського життя провідної країни Європи, а також набратися натхнення на реалізацію власних подальших справ! 🙂
https://www.cees.uzh.ch/…/Fellowshi…/Call-for-App-2020.html…

Лектор Centrum Studiorum Mediaevalium, друг і колега Дюра Гарді з Університету міста Новий Сад (Воєводина, Сербія) завершив підготовку давноочікуваної праці, присвяченої непересічній особі ХІІІ ст. – законнонародженому онукові князя Романа Мстиславовича (на відміну від дітей у другому “шлюбі”, до канонічності появи на світ котрих ще у сучасників було чимало питань) – колишньому галицькому князеві та господареві угорської Мачви Ростиславові Михайловичу. Це постать, яка у ХІХ ст. привертала більше дослідницької уваги, ніж король Русі, його дядько і головний суперник за галицький престол – Данило Романович. Діти й онуки князя Ростислава посідали престоли Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, ставши “за кужелем” прабатьками деяких представників династії Люксембургів, утім і на чолі Священної Римської імперії.
Невелику лепту у підготовку праці внесли й фахівці ЦМС, тому тішимося спільно і вітаємо автора з черговим чудовим доробком

Співпраця із Університетом Коменського у Братиславі (Словаччина) супроводжується не тільки високою двосторонньою мобільністю вчених та студентів, але й появою спільних видань, до яких причетні фахівці Centrum Studiorum Mediaevalium. До Вашої уваги – кілька сторінок щойно посталої свіжої (ще гарячої! 😉 ) у друці словацькомовної версії коментованого перекладу Галицько-Волинського літопису (або хроніки) чи Хроніки Романовичів ХІІІ ст. Особливі гратуляції – Prof. Martin Homza
Для усіх зацікавлених: у рамках проведення упродовж 27 Квітня – 1 Травня 2020 р. на базі ЦМС Школи латинської палеографії і епіграфіки передбачається презентація видання, під час якої можна буде доторкнутися до паперової версії власноруч 

У рамках співпраці з Інститутом історії Лодзького університету (Польща) тішимося появі фундаментального видання з нагоди 50-го ювілею професора Тадеуша Новака, дякуємо за запрошення взяти участь у вшануванні колеги (Tadeusz Grabarczyk та Anna Kowalska-Pietrzak), а також із приємністю пригадуємо науково-дослідницьке перебування Myroslav Voloshchuk упродовж 2015-2016 рр., яке значною мірою посприяло появі й Centrum Studiorum Mediaevalium
До слова, деякі рефлексії з приводу евентуального руського оточення краківсько-сандомирської княгині і вдови Лешека Білого – Гримислави упродовж 1227-1258 рр. – до Вашої уваги у рамках анонсованого під Ювілей чудового видання! 🙂
https://www.academia.edu/…/W_kwestii_obecno%C5%9Bci_Rusin%C…

Розпочалася фінішна редакційна робота над вип. 4 збірника наукових праць “Галич”, котрий виходить в рамках роботи Centrum Studiorum Mediaevalium. Тому, віримо, упродовж найближчого часу його друкована версія побачить світ ?

Ми й не здогадувалися, що автор, праці якого ми взялися перекладати з угорської на українську до серії 2 збірника наукових праць “Галич”, угорський історик японського походження (sic!) Сенга Тору, відзначатиме у 2020 р. свій 70-літній ювілей 🙂 До такої події Сам Бог велів довести справу до логічного завершення та ознайомити Читача з його пречудовим доробком, який до Вашої уваги у такому лаконічному вигляді

The official application form for the participation in the School of Latin Paleography and Epigraphy (with the general block of Cyrillic Paleography and Epigraphy) is presented for your attention. The School will be held on the basis of Centrum Studiorum Mediaevalium at the State Higher Educational Institution “Vasyl Stefanyk Precarpathian National University” during April 27 – May 1 2020. The Word variant for filling in Ukrainian or English will be kindly provided by Myroslav Voloshchuk, Ostap Kardash, Андрій Стасюк.

The deadline for announcement is January 31, 2020!
Centrum Studiorum Mediaevalium invites you?

https://www.facebook.com/search/top/?q=%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85&epa=SEARCH_BOX

СІЗ 1_2010

СІЗ 2_2011

СІЗ 3_2012

ВЕРСТКА_СІЗ_4

СІЗ №5 (2014 р.)

СІЗ_6 

СІЗ_7

СІЗ_8

СІЗ_9

Відбулася презентація книжки „Історія станиславівської фортеці (1662-1812)”. Досі неопублікований рукопис станиславів’янина Чеслава Хованьца, який віднайшли в Польській бібліотеці в Парижі, суттєво доповнює скромну, як на той час, інформацію про історію Фортеці Станиславова. Це чергова публікація про історію давнього Станиславова, яку видав Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську за підтримки Фундації „Допомога полякам на Сході” в рамках опіки Сенату Республіки Польща над полонією та поляками за кордоном.

Презентація програми Міжнародної наукової конференції серії Colloquia Russica на тему “Русь і Польща (Х-XIV ст.)”, що цьогоріч впродовж 5-8.12. відбуватиметься у Перемишлі (Польща).
Брендовий захід, котрий за участі учасників щонайменше із 10-12 країн щороку проходить насамперед завдяки гігантській організаційній роботі доктора Віталія Нагірного з Ягелонського університету (Краків, Польща), втім тривалий час також при активній нашій співучасті. Як ще від XVIII ст. наукові інституції Кракова та Івано-Франківська (до 1963 р. – Станиславова чи Станіслава) єднає тривала і плідна співпраця