Кафедра всесвітньої історії
Кафедра всесвітньої історії утворена в складі історичного факультету 18 листопада 1991 р. на базі кафедри загальної історії. На той час тут працювали 11 викладачів: доктор історичних наук, професор П. С. Федорчак і 10 кандидатів історичних наук, доцентів – І. Д. Іванцев, А. В. Крюков, О. В. Марущенко, М. М. Нагорняк, І. В. Пендзей, Л. М. Правдива, М. Н. Рехтман, В. І. Сілецький, Ю. М. Томин. Восени 1991 р. кафедру очолив кандидат історичних наук, доцент М. В. Кугутяк.
З переходом на університетську систему освіти на основі кафедри всесвітньої історії 28 жовтня 1992 р. було утворено кафедру історії стародавнього світу і середніх віків (завідувач – кандидат історичних наук, професор Я. Ю. Заборовський) і кафедру нової і новітньої історії (завідувач – доктор історичних наук, професор М. В. Кугутяк).
У 1993 р. зі складу кафедри нової і новітньої історії виділилась кафедра історії слов’ян (завідувач – доктор історичних наук, професор П. С. Федорчак). У червні 1998 р. кафедра історії стародавнього світу і середніх віків і кафедра нової і новітньої історії були об’єднанні в кафедру всесвітньої історії, яку очолив професор М. В. Кугутяк.
Станом на 2000 р. на кафедрі всесвітньої історії працювало 11 викладачів: два доктори історичних наук, професори М. В. Кугутяк і Б. П. Савчук, кандидат історичних наук, професор І.Д. Іванцев та сім кандидатів історичних наук, доцентів – С. М. Борчук, В. С. Великочий, С. М. Дерев’янко, О. С. Жерноклеєв, І. В. Пендзей, М. М. Соя, Б. П. Томенчук і старший викладач І. Т. Кочкін.
У 2006 р., у зв’язку із започаткуванням спеціальності «Етнологія», було створено відповідну кафедру, яку очолив проф. Микола Кугутяк, натомість завідувачем кафедри всесвітньої історії було обрано доцента Олега Жерноклеєва, який 21 вересня наступного, 2007 року захистив докторську дисертацію на тему: «Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890–1918 рр.)». У 2013 р. проф. О.С.Жерноклеєв був знову переобраний завідувачем кафедри на новий термін.
У 2008–2013 р. чисельність викладачів кафедри становила сім осіб, серед них два професори і п’ять доцентів.
У 2016 р. відбулися суттєві кадрові зміни у штатному розписі кафедри. Завершили свою викладацьку діяльність і пішли на заслужений відпочинок багатолітній проректор університету з навчальної роботи, професор кафедри Іванцев І.Д. та доцент Пендзей І.В. Натомість кафедра всесвітньої історії «поповнилася» двома новими професорами: докторські дисертації захистили доценти кафедри Волощук Мирослав Михайлович та Борчук Степан Миколайович (відповідно у травні та липні 2015 р.), які й були переведені на посади професорів.
Загалом упродовж 2010–2019 рр. по кафедрі всесвітньої історії відбулася ціла низка захистів дисертацій працівниками кафедри та факультету:
30 листопада 2012 р. Петро Гаврилишин захистив кандидатську дисертацію «Імміграційна політика Італійської Республіки в 1990–2011 рр. (На прикладі української імміграції)».
21 лютого 2014 р. Уляна Клим’юк захистила кандидатську дисертацію «Ідея польської державності в суспільно-політичному житті Галичини в роки Першої світової війни».
17 лютого 2015 р. – Мар’яна Засипко захистила кандидатську дисертацію «Політична і соціально-економічна діяльність Данила Апостола».
26 травня 2015 р. – Мирослав Волощук захистив докторську дисертацію на тему «“Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції».
3 липня 2015 р. – Степан Борчук захистив докторську дисертацію на тему: «Українська енциклопедична традиція ХХ ст.: проекти, виконавці, перспективи дослідження».
10 жовтня 2016 р. – Андрій Стасюк захистив кандидатську дисертацію на тему «Місіонерська діяльність Ордену францисканців на Русі ХІІІ – першої третини XV ст.».
У 2018–2019 рр. захистили кандидатські дисертації аспіранти кафедри Оксана Нащочин («Польсько-французькі відносини в контексті євроінтеграційної політики Польщі (1993‒2004 рр.)»), Назар Розлуцький («Боротьба радянського режиму проти українського визвольного руху на території Станіславської області (1944–1956 рр.): військовий аспект»), Алла Горбенко («Соціальна діяльність Католицької Церкви серед іммігрантів у Італії в 1991−2013 рр.»), Роман Зварич («Суд і судочинство в національній політиці Другої Речі Посполитої (на прикладі Станиславіського воєводства)».
Протягом 2016–2019 рр. професорсько-викладацький штат кафедри залишається в незмінному складі, а саме: на кафедрі працює 3 доктори історичних наук, професори (Жерноклеєв О.С., Борчук С.М., Волощук М.М.), 2 кандидати наук, доценти (Бурачок Л.В., Щербін Л.В.), 1 кандидат наук, асистент (Засипко М.В.).
Науково-дослідна робота є одним із пріоритетних напрямів діяльності викладацького колективу кафедри всесвітньої історії. За минуле десятиліття діяльності кафедри її викладачами опубліковано, окрім численних колективних, одноосібні монографії: Бурачок Л. Громадсько-політична діяльність Осипа Назарука (1883-1940 рр.). Івано-Франківськ, 2008. 168 с.; Щербін Л. Українське питання в діяльності Конституційно-демократичної партії Росії (1905–1918 рр.). Івано-Франківськ, 2011. 240 с.; Борчук С. Українська енциклопедична традиція ХХ ст.: проекти, виконавці, перспективи дослідження. Івано-Франківськ, 2014. 604 с.; Волощук М. «Русь» в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції. Івано-Франківськ, 2014. 496 с.; Жерноклеєв О. Третій чин. Миряни в католицьких чернечих спільнотах: нариси історії. Івано-Франківськ: Фоліант, 2015. 232 с.
У 2015 р. при кафедрі всесвітньої історії на громадських засадах утворено Центр медієвістичних студій, який очолює проф. М. Волощук. У центрі активно працюють молоді й перспективні дослідники: Андрій Стасюк, Андрій Павлюк, Сергій Дубчак, Ірина Тимар, Андрій Носенко, Остап Кардаш, Михайло Климович.
Наукові дослідження викладачів кафедри всесвітньої історії здійснюються в рамках загальної затвердженої кафедральної теми «Центрально-Східна Європа: етнополітичні процеси, соціальні трансформації, міжнародні відносини» (державний реєстраційний номер 0112U003030), а також в рамках двох дослідницьких напрямів Центру медієвістичних студій (від 2015 р.) – «Галич і Галицька земля (до кінця XVIII ст.)» та «Міграційні процеси і міжнародні відносини в Європі ІХ–XIV ст.».
Тематика наукових досліджень викладацького колективу кафедри відповідає профілю підготовки фахівців із всесвітньої історії, тому наукова діяльність кафедри справляє значний вплив на методичне забезпечення процесу та підвищення якості підготовки фахівців спеціальності «Історія». Інтереси науковців кафедри віддзеркалюються в тематиці курсових, бакалаврських, дипломних та магістерських робіт студентів. Апробація наукових здобутків здійснюється в процесі викладання спецкурсів, курсів за вибором та наукових семінарів.
Викладачі кафедри активно беруть участь в наукових конференціях, у тому числі всеукраїнських і міжнародних. Зокрема, від 2010 р. Мирослав Волощук є постійним співорганізатором Міжнародної наукової конференції серії Colloquia Russica (спільно з Ягелонським університетом, м. Краків, Республіка Польща), що проходили у Кракові (2010, 2015), Варшаві (2012), Перемишлі (2012, 2018), Могільно в Польщі (2013), Спішському Подградьї у Словаччині (2014), Плзні в Чехії (2016), Львові (2017). Дві з них відбулися на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, зокрема впродовж 20–22 жовтня 2011 р. під назвою «Князівства Галицької і Волинської земель в міжнародних відносинах ХІ–XIV ст.», а також впродовж 25–27 травня 2017 р. під назвою «Середньовічна Русь: проблеми термінології». До участі в цих конференціях залучаються не лише вже відомі й досвідчені науковці, але й молоді дослідники, докторанти, аспіранти та студенти кафедральної спеціалізації, а національне представництво кожного з цих міжнародних наукових форумів охоплює від п’яти до десяти європейських країн. За їхніми підсумками регулярно публікуються матеріали цих наукових дискусій.
У 2014 р. кафедра всесвітньої історії спільно з Інститутом українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні провела Міжнародну наукову конференцію, присвячену 100-річчю початку Першої світової війни: «Перша світова війна в історичній долі народів Центрально-Східної Європи» (Івано-Франківськ – Львів, 25–27 вересня 2014 р.) за участі науковців не лише з України, але й Німеччини, Хорватії, Угорщини.
У 2012 та 2017 рр. М.М. Волощук взяв участь у ІІ та ІІІ Конгресі іноземних дослідників історії Польщі (Краків, Польща), а 2018 р. – у VI Конгресі польських медієвістів у Вроцлаві (Польща).
Відповідальним за напрям наукової роботи та міжнародне співробітництво на кафедрі є проф. Мирослав Волощук. Він у 2010–2019 рр. став учасником цілого ряду стипендіальних та грантових програм Німеччини (Preussischer Kulturbesitz beim Geheimen Staatsarchiv PK), Польщі (Muzeum historii Polski, Stypendia Polskiego Komitetu ds. UNESCO; Fundusz Królowej Jadwigi, ERASMUS+ IANUS II, Wołosi w europejskiej i polskiej przestrzeni kulturowej Migracje – siedziby – dziedzictwo kulturowe), Словаччини (Slovenská akademičná informačná agentúra, ERASMUS+), Франції (Foundation Maison des Sciences de l’homme), Угорщини та Чехії (Visegradfund), у 2016 став членом Українсько-угорської комісії істориків і лауреатом Урядової нагороди Угорщини PRO CULTURA HUNGARICA (2016). Підтримує активні наукові зв’язки з польськими науковими інституціями та вищими навчальними закладами (Варшавський, Ягелонський університети, Академія наук у Варшаві та Академія вмінь у Кракові, Університетом Казимира Великого у Бидгощі, Університетом Адама Міцкевича у Познані, Університетом Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, Лодзьким університетом), Університетом Коменського у Братиславі (Словаччина), Печським та Дебреценським університетами, Університетом Йозефа Аттіли у Сегеді, а також Інститутом Балашші у Будапешті (Угорщина), Карловим університетом у Празі (Чехія), Інститутом Великого князівства Литовського в Університеті Вітовта Великого у Каунасі (Литва), Університетом Святого Климента Охридського у Софії (Болгарія), Сучавським університетом імені Стефана Великого (Румунія).
Неабиякого розвою набула останнім часом видавнича діяльність кафедри. Вихід у світ «Вісника Прикарпатського університету», серії «Історія» забезпечували як відповідальні секретарі його редакційної колегії: у 1998–2007 рр. – О.С.Жерноклеєв, а з 2008 року й донині – доцент кафедри всесвітньої історії Лілія Василівна Щербін. Усього вийшло 29 випусків Вісника, це видання входить до переліку наукових фахових видань України, у яких оприлюднюються й проходять апробацію результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора й кандидата історичних наук.
Від 2010 р. при кафедрі всесвітньої історії (а з 2016 р. – при Центрі медієвістичних студій) публікується студентське наукове періодичне видання «Студентські історичні зошити» (станом на 2019 р. вийшло 11 його номерів), а від 2016 р. – у рамках роботи Центру медієвістичних студій – збірник наукових праць «Галич» (у 2019 р. – уже четвертий його випуск).
При кафедрі всесвітньої історії діє аспірантура (з 2016 р. – освітня програма з підготовки докторів філософії – PhD) за спеціальністю 032 «Історія та археологія». На даний момент у ній навчається 19 аспірантів.
З 2016 р. кафедра всесвітньої історії є випусковою для освітніх програм спеціальності 032 «Історія та археологія» освітньо-кваліфікаційних рівнів «магістр» і «доктор філософії» (PhD).
Упродовж десятиліть свого існування й діяльності кафедра забезпечує для студентів факультету читання фундаментальних нормативних навчальних дисциплін всесвітньо-історичного циклу: історії Стародавнього Сходу, історії античної цивілізації, історії Середніх віків, історії країн Західної Європи та Америки в Новий та новітній час, історії краї Азії та Африки та інших, цілої низки спеціальних курсів, дисциплін за вибором студента, наукових семінарів у рамках кафедральної спеціалізації «Історія міжнародних відносин ХІ–ХХІ ст.», а також з історії світових цивілізацій (для студентів неісторичних спеціальностей), історії країн, мова яких вивчається (для студентів факультету іноземних мов) та багато інших.
Викладачі кафедри проводять значну виховну роботу, практично всі виконували чи виконують обов’язки кураторів академічних груп.
При кафедрі всесвітньої історії діє аспірантура і докторантура.