21 січня перестало битися серце видатного українського дипломата, одного з фундаторів дипломатичної служби незалежної України, творця консульської служби країни, засновника напрямку “Міжнародні відносини” Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професора кафедри міжнародних відносин, кандидата історичних наук, з 2014 року Почесного професора нашого університету, Надзвичайного та Повноважного Посла України
Петра Даниловича САРДАЧУКА
Він виховав не одне покоління українських дипломатів.
Дипломатія, як писав Петро Данилович, це служіння, служіння своїй Вітчизні, своєму народові, це постійна, цілодобова діяльність, яка вимагає неймовірної напруги душевних і фізичних сил, серця і душі у сприйнятті людських доль, такту у спілкуванні з партнерами.
Очерет мені був за колиску,
В болотах я родився і зріс,
Я люблю свою хату поліську,
Я люблю свій зажурений ліс
Слова цієї пісні, за словами Петра Даниловича, завжди супроводжували його у всіх країнах світу та столицях, де він працював. Адже народився Петро Данилович 11 липня 1938 року в селі Звози Ківерцівського району на Волині.
Закінчив Львівський державний університет (1960), історичний факультет. «Мрія про дипломатичну службу жевріла в моєму серці ще з студентських років, коли я в бібліотеках “проковтував” все, що стосувалося цієї специфічної професії: і підручники, і спеціальні дослідження, і спогади. Але все залишалося тільки мрією, бо, зважаючи на моє “западенське” походження і виховання, я практично не мав шансів попасти в це коло вибраних і десь з цим мусив миритися», – писав він пізніше.
Пройшло багато років і мрія збулась. У віці понад сорока років йому запропонували навчання в Дипломатичній Академії Міністерства закордонних справ тодішнього Радянського Союзу. Петро Данилович писав про це так: «Було, звичайно, страшнувато сідати знову за парту у такому віці, бо позаду були вже і аспірантура, і кандидатська дисертація, і громадсько-політична робота; практично дорослі діти і навіть внук, але можливість реалізації юнацької мрії перемогла і 1984-85 навчальний рік я розпочав слухачем академії. Було нелегко, але дуже цікаво, бо я нарешті на професійному рівні почав оволодівати тим, що колись було скоріше хобі, ніж серйозні наміри. 8-10 годин щоденних занять, як правило індивідуальних, або у групах до 5 чоловік давали можливість глибоко і всебічно пізнавати майбутню спеціальність. Слід віддати належне, що рівень викладання і підготовки спеціалістів з питань міжнародних відносин був надзвичайно високим. Ще більше, ніж лекційні курси, мабуть, давало щоденне спілкування з відомими радянськими дипломатами, які перебували вже у відставці, але працювали в Академії викладачами, проводили з нами, як правило, практичні заняття, щиро ділячись своїм досвідом і навчаючи нас премудростей таємничої професії дипломата. Заняття вони проводили у вигляді ділових ігор, особливо що стосується складання дипломатичних документів (нот, меморандумів, заяв, комюніке і т. п.), а тому якраз ці моменти відкладалися в пам’яті найміцніше».
У 1986-1991 роках Петро Сардачук працював Генеральним консулом СРСР в Кракові. В 1991 році перейшов на роботу до Міністерства закордонних справ України і протягом 1991-1993 років працював начальником Консульського управління Міністерства закордонних справ України. У 1993-1995 роках – Надзвичайний і Повноважний Посол України у Словацькій Республіці, у 1995-1998 роках Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща. У 1999-2001 роках – заступник міністра закордонних справ України, у 2000-2003 роках – Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндській Республіці та в Республіці Ісландія. З 2003 року – радник-консультант Міністерства закордонних справ України.
З 2007 по 2011 очолював кафедру міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Саме від 2007 року під час кожного заходу на “Міжнародних відносинах”, зокрема, випуску магістрів та святкових урочистостей до Дня працівників дипломатичної служби України в університеті завжди згадують та дякують фундаторам школи міжнародників Прикарпатського університету. В першу чергу, Надзвичайному і Повноважному Послу Петру Сардачуку. І ця традиція залишиться незмінною і після відходу Метра у засвіти.
Ректорат, профспілковий комітет, колективи факультету історії, політології і міжнародних відносин та кафедри міжнародних відносин глибоко сумують з приводу смерті колеги і наставника, висловлюють співчуття рідним і близьким покійного.