4 грудня 2023 р. з нагоди 95-ї річниці з дня народження і восьмої річниці смерті відомого українського вченого, історика, першого завідувача кафедри історії України Володимира Грабовецького (1928–2015) на його рідній малій батьківщині у селищі Печеніжин Коломийського району відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Четверті Грабовецькі історичні читання». Її організаторами стали кафедра історії України і методики викладання історії Факультету історії, політології і міжнародних відносин, управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша, Івано-Франківський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, відділ культури і туризму Печеніжинської селищної ради, публічна бібліотека ім. В. Грабовецького та історико-краєзнавчий музей Олекси Довбуша селища Печеніжин. Цьогоріч учасниками конференції стали понад 80 осіб: представники органів державної влади, науковці, викладачі, вчителі, керівники гуртків закладів загальної середньої і позашкільної освіти, музейні працівники, студенти та ін. з різних регіонів України.
Розпочалася Весукраїнська наукова конференція з пленарного засідання. Під час його проведення з вітальними словами виступили ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Ігор Цепенда, кандидат історичних наук, доцент, декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського університету Ігор Гурак, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Ігор Райківський, голови Коломийської районної військової адміністрації і районної ради Любомир Глушков та Іван Угрин, голова Печеніжинської селищної територіальної громади Ігор Довірак, кандидат педагогічних наук, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Михайло Косило та кандидат історичних наук, син Володимира Грабовецького Богдан Грабовецький.
«У цей непростий для нашої держави час важливо не забувати тих людей, все життя яких було наповнене діяльністю, спрямованою на виявлення, збереження та розвиток духовних і культурних скарбів українського народу, вивчення тих сторінок нашої історії, які вкотре підтверджують самодостатність та життєствердність української нації. Професор Володимир Грабовецький виховав унікальну історичну школу історичного краєзнавства. Вона є взірцем не тільки Прикарпаття, а й для багатьох регіонів України. Його наукові знання і творчий доробок є цінним надбанням з локальної історії, вивчення літописів рідних малих батьківщин, які сьогодні передають учням вчителі історії та керівники гуртків у закладах загальної середньої історії і закладах позашкільної освіти, формують музеї та музейні кутки у школах, ведуть шкільну пам’яткоохоронну роботу. Володимир Васильович був розумів, що потрібно формувати фундамент і треба йти до джерел. В першу чергу, пізнаючи ті місця, де ми народилися», – зазначив ректор Ігор Цепенда під час відкриття конференції.
«Академік Володимир Грабовецький залишив нам свою унікальну історичну наукову спадщину. Володимир Васильович був дуже доброзичливою людиною. Щедро ділився своїми виданнями, ідеями, здобутками і за це ми були йому вдячні», – сказав у вітальному слові декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин Ігор Гурак.
Завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Ігор Райківський наголосив, що ім’я Володимира Грабовецького займає гідне місце у когорті визначних і талановитих вчених і краєзнавців України: «Його життя було наповнене діяльністю, спрямованого на виявлення, збереження та розвиток духовних і культурних скарбів українського народу, вивчення тих сторінок нашої історії, які вкотре підтверджують самодостатність та життєствердність української нації. Щиро бажаю учасникам конференції натхнення, продуктивної роботи, плідного спілкування та вагомих результатів».
Основним завданням «Четвертих Грабовецьких історичних читань» є узагальнення джерелознавчих та історіографічних здобутків наукової, історико-краєзнавчої і музейної роботи В.В. Грабовецького, творче осмислення нових методологічних підходів до вивчення історії України, історичного краєзнавства та музеєзнавства.
У ході роботи конференції відбувся перегляд документального фільму про життя і творчість Володимира Грабовецького «На вівтар історії України», було презентовано виставку праць вченого. Всеукраїнська наукова конференція «Четверті Грабовецькі історичні читання» працювала у трьох напрямах: Володимир Грабовецький як науковець, викладач і громадський діяч; регіонознавчі дослідження і музейна справа в Україні: історія і сучасний стан; Історичне краєзнавство і музеєзнавство на Прикарпатті.
Учасники конференції дійшли висновку, що з метою подальшого ґрунтовного вивчення історичної спадщини Володимира Васильовича Грабовецького, слід опублікувати доповіді учасників наукової конференції «Четверті Грабовецькі історичні читання» окремим виданням у вигляді колективної монографії; звернутися до органів влади місцевого самоврядування із клопотанням назвати вулицю імені В. Грабовецького на його малій батьківщині – селищі Печеніжин, а також в м. Івано-Франківську, де професор прожив більшу частину свого життя; збагатити фондосховища Історико-меморіального музею Олекси Довбуша у м. Івано-Франківську новими матеріалами з приватної колекції Володимира Грабовецького; науковій громадськості, краєзнавцям, меценатам, громадськості популяризувати дослідження Володимира Грабовецького, спонукати до видання/перевидання його праць; вчителям і керівникам гуртків закладів освіти – модернізувати методику історико-краєзнавчої роботи в закладах освіти, де мають органічно поєднуватися «традиційні» та інноваційні методи, форми, прийоми, засоби з вивчення творчого доробку В. Грабовецького.